|  Разлел: История |
Історія Кавказанайти еще ... |
|
|
ЗМІСТ Розділ 1.Кавказ та Закавказзя в турецько-ірано-російських відносинах в Розділ 2.Російсько-іранські та російсько-турецькі відносини під час правління Петра 2.1 Російсько-кавказькі відносини та османо-кримська агресія в 2.2 Похід російських військ на побережжя Каспійського моря та наслідки його приєднання до Розділ 3. Північний Кавказ в російсько-ірано-турецьких відносинах в період з 1725 до 3.1 Перший похід Надіра в 3.2 Кабарда в російсько-турецько-кримських відносинах.25 3.3 Белградський мирний 3.4 Розгром військ Надіра в 3.5 Процес приєднання північнокавказьких народів до Росії.35 Розділ 4. Північний Кавказ в період правління Єкатерини ІІ.35 4.1 Російсько-турецька війна 4.2 Наслідки Російсько-турецької війни 1768-1774р.р .41 4.3 Північний Кавказ під час повстання шейха Мансура і Російсько-турецької війни Висновки Список використаних джерел та літератури ВСТУП XVIII століття – переломний етап в історії народі Кавказу. Прогресуючий упадок Ірану та Османської імперії, активний вихід петровської Росії на міжнародну арену поставили питання про долю Кавказу в коло найважливіших проблем світової політики того часу. Ставши одним з основних джерел протиріч у відносинах вказаних країн, цей регіон в силу важливих стратегічних позицій привабив увагу європейських держав, в першу чергу Англії та Франції. Хоч Париж та Лондон були суперниками за провідну роль в європейській політиці та за колоніальні володіння в Азії та Америці, все ж це не заважало їм направляти зусилля, на обмеження міжнародного впливу Росії. Разом з проведенням політики Західна Грузія і Західна Вірменія, Абхазія і землі адигів у Причорномор'ї і Прикубань відійшли до османських султанів. Однак жодна зі сторін не була задоволена досягнутими результатами. На рубежі XVIII в. починається нова фаза в міждержавному конфлікті за Північний Кавказ. Вона знаменується включенням у боротьбу третьої держави — петровської Росії, а також значним посиленням активності західноєвропейських країн — Англії, Франції, Австрії, Швеції, Пруссії. При реалізації своїх задумів на Північному Кавказу Петро I і його спадкоємці зштовхнулися зі значними труднощами. До них насамперед потрібно віднести складну європейську ситуацію, що не дозволяла Петербургові концентрувати всю увагу на здійсненні цілей східної політики. Не менш важливим були значна далекість цієї території від основних економічних і політичних центрів держави і відсутність розвитий системи комунікацій, що зв'язували Кавказ з центральними районами Росії. Тому місцева російська адміністрація випробувала постійні утруднення з погляду як людських ресурсів, так і матеріального забезпечення військових гарнізонів і російських союзників із середовища горянського населення. У подібних умовах вона воліла використовувати дипломатичні переговори, а не військову силу, тактику «ласкания» кавказьких володарів і старшин, ніж терор і репресії, чим вигідно відрізнялася від шахських, султанських або ханських намісників, що звикли діяти методами лякання і насильства. З початку 60-х років XVIII в. політика царського уряду стає більш активною, наступальною, у ній усе ширше починають використовуватися примусові міри, що особливо виразно проявилося в конфлікті з кабардинськими князями через Моздок і переселення прийнявши християнство осетин і інгушів на рівнинні землі.
Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950
Податься за першодруком. Вльгельм.P ¶деться про ВльгельмаPII. Див. примт. до твору «Самостйна н вд кого не залежна сторя». Краснов Петро Миколайович (18691947)P один з органзаторв контрреволюцйного заколоту 1917Pр., генерал-лейтенант. 1918Pр. очолив контрреволюцю на Дону. Псля громадянсько вйниP в Нмеччин. В роки друго свтово вйни спвробтничав з фашистами. Страчений за вироком Верховного суду СРСР. Денкн Антон ¶ванович (18721947)P генерал-лейтенант царсько арм, головнокомандуючий контрреволюцйними збройними силами Пвденно Рос пд час громадянсько вйни. У 1919Pр. за допомогою Антанти органзував похд на Радянську Росю. В квтн 1920Pр. псля остаточного розгрому його арм на Пвнчному Кавказ, втк за кордон. Плсудський Юзеф (18671935)P польський державний вйськовий дяч, маршал. У 19181922Pрр.P диктатор польсько буржуазно-помщицько держави. З 1926Pр.P глава «санацйного» режиму. «Санацйний» режим (вд лат. sanatioP оздоровлення)P реакцйний диктаторський режим 19261939Pрр. у Польщ
Кубанский плацдарм противника, обеспечивающий ему оборону Крыма, был ликвидирован. Очищение от вражеских войск Новороссийска и Таманского полуострова значительно улучшило базирование Черноморского флота и создало благоприятные возможности для ударов по крымской группировке противника с моря и через Керченский пролив. За бои на Кавказе тысячи солдат и офицеров Красной Армии и моряков флота были награждены орденами и медалями. Указом Президиума Верховного Совета СССР от 1 мая 1944 г. была учреждена медаль "За оборону Кавказа", которой награждено 600 000 человек. В мае 1973 г. Новороссийску было присвоено звание Города-Героя. АЛЕКСАНДР ИВАНОВИЧ ПОКРЫШКИН (1913–1985) Летчик-истребитель, Маршал авиации, трижды Герой Советского Союза. Родился в Новониколаевске (ныне – Новосибирск). Окончил пермскую авиашколу техников и Качинскую авиашколу. Великую Отечественную войну встретил заместителем командира эскадрильей, позже стал командиром эскадрильи, командиром гвардейского авиаполка, а с мая 1944 г. – командир 9-й гвардейской истребительной авиадивизии 4-й воздушной армии Северо-Кавказского фронта. Впервые А.И. Покрышкин получил звание Героя Советского Союза 24 мая 1943 г. за участие в 54 боевых вылетах, в которых он лично сбил 13 самолетов противника.
Серія «Пригоди. Фантастика» видавництва «Веселка»
Пальмана «Слдами дикого зубра», що вийшов у видавництв «Веселка» в 1983 роц. У роман йдеться про сторю вдновлення поголв'я зубрв у заповднику на Кавказ. ____________________ Савченко Вктор. Т¶ЛЬКИ МИТЬ Роман про дослдження вчених у далекй геологчнй епос Земл, куди вони проникли на машин часу. ____________________ Уеллс Герберт. У БЕЗОДН¶ Збрка фантастичних оповдань вдомого англйського письменника. 1989 Гршнов Михайло. П¶ВН¶ЧНА З¶РКА Збрка науково-фантастичних оповдань про дивовижн явища на Земл космчн мандри дослдникв Всесвту. 1990 РИЗИКОНАВТИ Збрник науково-фантастичних оповдань про поведнку людини в екстремальних умовах, про дивовижний свт наукових пошукв вдкриттв. ____________________ Подгорный Сергей. ВЗГЛЯД С НЕХОЖЕНОЙ ТРОПЫ Авторский сборник научно фантастических произведений о тайнах человеческой психики. В сборник вошли научно-фантастическая повесть и рассказы, в которых раскрываются загадки человеческой психики, неповторимый внутренний мир человека, торжество идеалов разума. ____________________ Романчук Олег
Феномен Кавказа в русской литературе
Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
Мова йде про кочов, пастушач народи, як вдграли дуже важливу роль у псляпотопнй стор людства,P кммерйцв, а потм скфв, таврв, сарматв , нарешт, гунв. Але свй духовний потенцал (а ми ведемо мову саме про духовну сторю людства) вони одержали спочатку вд народу Явала. Трохи на захд, переважно у прибалтйському регон навколо Блого моря, перед Потом жила нша арйська спльнсть. Йдеться про народ Ювала (середнього сина Ламеха). Ювал «був батьком усм, хто держить у руках гусла й соплку» [Бут. IV. 21]. Вн ще до Великого Потопу поступово «сповзав» на пвдень ґвропи. ¶ настав час, коли цей народ увйшов на територю атлантв, як займали простр мж 20 40 градусами пвнчно широти, тобто узбережжя Середземномор'я. ¶ тут почалися затяжн, жорсток вйни мж «синами Посейдона'' «гперборейцями'', про яких оповда Платон у далоз «Тмей». Гору врешт-решт взяли атланти, як вдтснили серединну галузку арйського народу, що згодом заснував античну цивлзацю, на схд. Вн поступово, протягом столть, почав заселяти земл Пвнчно Припонтиди вд Дунаю до Кавказу
Но сейчас в связи с недавно назревшим конфликтом на кавказе “мы” стали отрицательно относится к кавказцам, а ведь они такие-же люди, как мы, они работают на заводах, они преподают в школах, в общем, они такие-же, как мы 2.Главная часть 2.1Армянская кухня Армянская кухня - одна из древнейших кухонь в Азии и самая древняя в Закавказье. Ее характерные черты сложились еще, по крайней мере, за тысячелетие до нашей эры в период формирования армянского народа и сохраняются во многом на протяжении более трех тысячелетий до наших дней. При этом надо учесть, что армянский народ вплоть до Великой Октябрьской революции и создания Советской Армении находился в крайне неблагоприятных условиях, был лишен своей государственности, единства территории. Дело в том, что сложившееся в VI в. до н. э. Армянское государство уже во II в. до н. э. разделилось на западную и восточную части и стало испытывать вначале зависимость от римлян, персов, византийцев, арабов, а с VII в. н. э. на несколько столетий подверглось чужеземным завоеваниям, в том числе арабскому, монгольскому, турецкому и иранскому.
Ручка "Шприц", желтая. Необычная ручка в виде шприца. Состоит из пластикового корпуса с нанесением мерной шкалы. Внутри находится жидкость желтого цвета,
31 руб
Раздел: Оригинальные ручки
Крючки с поводками Mikado SSH Fudo "SB Chinu", №4BN, поводок 0,22 мм. Качественные Японские крючки с лопаткой. Крючки с поводками – готовы к ловле. Высшего качества, исключительно острые японские крючки,
58 руб
Раздел: Размер от №1 до №10
Ночник-проектор "Звездное небо, планеты", черный. Оригинальный светильник-ночник-проектор. Корпус поворачивается от руки. Источник света: 1) Лампочка (от карманных фанариков); 2) Три
350 руб
Раздел: Ночники
История христианства на Северном Кавказе
Обитатели этой страны джиги не приняли проповеди апостола, а искали всякий случай умертвить его. Апостол Андрей вынужден был удалиться, оставив джигетов в неверии. Таким образом, по всем указанным источникам, Андрей Первозванный был первым, кто возвестил Слово Божие в горах Кавказа. Ещё раньше мнение о распространении евреями христианства на Кавказе высказал П.Услар: «Согласно церковным преданиям апостол Андрей и Симон Кананит проповедовали Слово Божие на Кавказском берегу Чёрного моря, а Ворфоломей и Фаддей - в Армении. Предание это не подлежит историческому разбору, потому, что не возможно доказать, что апостол Андрей посетил Абхазию, как и то, что он посетил Киев. Мы можем остановиться лишь на том убеждении, что уже в первом веке христианской веры много христиан находилось в Грузии и Армении, преимущественно же между тамошними евреями. П.Услар, изучая сведения о судьбах пленных евреев в Палестине, приходит к выводу, что значительна часть их была поселена в Закавказье. Об этом свидетельствует множество появившихся преданий. Этим же объясняется и тот факт, что хазары, кочевавшие вблизи Кавказа, приняли иудейский закон.
Тмутаракань. Истоки присутствия на Кавказе
Это произошло на охоте в черниговских лесах. После него не осталось наследников. Этим воспользовался киевский князь Ярослав и объединил левобережные и правобережные земли Днепра под своей властью. Воссоединение русских земель вокруг Киева было недолгим. Смерть Ярослава в феврале 1054 года со временем привела к фактическому расчленению Киевской Руси. Русские земли оказались разделёнными между сыновьями и племянниками Ярослава. Умирая, Ярослав надеялся, что дети его будут подчиняться старшему брату Изяславу. С этой целью он поручил ему самые важные центры Киевскрй Руси – Киев и Новгород. Но надежды Ярослав не сбылись. Братья Изяслава оказались во главе достаточно сильных владений. Поэтому они не хотели считаться со старшим братом. Особенно независимо вел себя следующий по старшинству сын Ярослава – Святослав. Ему достались Чернигов, Рязань, Муром, а также далёкая Тмутаракань. Черниговский князь Святослаы для управления доставшейся ему огромной территорией прибегал к помощи своих сыновей. Так, в Тмутаракань он направил княжить Глеба. Однако против Глеба выступил его двоюродный брат Ростислав.
Вже наступного року Святослав зайняв київський стіл, а його старший брат Ізяслав мусив рятуватися втечею до Польщі, що поставило останню крапку в довгій історії тріумвірату. Протягом 1073— 1093 рр. Ярославичі по черзі сідали у великокняже крісло: 1073— 1076 рр. - Святослав, 1076-1078 рр. - Ізяслав, 1078-1093 рр. — Всеволод. Наприкінці XI ст. посилилися відцентрові тенденції у державі, була втрачена політична єдність, спалахнули численні міжусобні війни, зросла зовнішня загроза. Всі спроби княжих з’їздів (1097, 1100, 1101 і 1107 рр.) заблокувати негативні тенденції та припинити міжусобиці закінчилися невдачею. Останнє намагання відновити колишню велич та могутність Київської Русі припадає на князювання Володимира Мономаха (1113—1125 рр.). Численні вдалі походи на половців, активна законодавча діяльність (розробка знаменитого "Уставу" — своєрідного доповнення до "Руської правди"), подолання сепаратистських тенденцій, об'єднання 3/4 території Русі тимчасово стабілізували становище держави і повернули її в ряди наймогутніших країн Європи. Після смерті В.Мономаха його сину Мстиславу (1125—1132 рр.) лише на короткий час вдалося підтримати єдність руських земель.
Денежное обращение и эмиссии на северном Кавказе в 1917-1920 гг.
Благодаря проведенным изысканиям стало возможным рассмотрение денежных знаков как самостоятельного предмета исследования, сложились определенные традиции, принципы, методики изучения процессов, происходящих в денежном обращении, начал вырабатываться понятийный аппарат, приемы и методы комплексного анализа бумажных денежных знаков. Проведенный в диссертации анализ историографических источников позволяет утверждать, что наряду с формированием круга общих проблем, стал определяться исследовательский интерес к истории денежного обращения в отдельных регионах страны. Эта тенденция была характерна и для Северного Кавказа. Начало исследования проблемы денежного обращения и эмиссий бумажных денежных знаков на Северном Кавказе положили статьи, публиковавшиеся в 20-х гг. в изданиях Всероссийского общества коллекционеров и его северокавказского краевого отдела. В 1928 г. северокавказские исследователи основали газету “Северо- Кавказский коллекционер”. На ее страницах публиковались статьи известного исследователя бумажных денежных знаков Северного Кавказа В.М.Соколова. С сообщениями об отдельных местных денежных эмиссиях публиковались и другие исследователи.
Таблиця дат з історії (1917-21)
Тмутаракань. Истоки присутствия на Кавказе
Это произошло на охоте в черниговских лесах. После него не осталось наследников. Этим воспользовался киевский князь Ярослав и объединил левобережные и правобережные земли Днепра под своей властью. Воссоединение русских земель вокруг Киева было недолгим. Смерть Ярослава в феврале 1054 года со временем привела к фактическому расчленению Киевской Руси. Русские земли оказались разделёнными между сыновьями и племянниками Ярослава. Умирая, Ярослав надеялся, что дети его будут подчиняться старшему брату Изяславу. С этой целью он поручил ему самые важные центры Киевскрй Руси – Киев и Новгород. Но надежды Ярослав не сбылись. Братья Изяслава оказались во главе достаточно сильных владений. Поэтому они не хотели считаться со старшим братом. Особенно независимо вел себя следующий по старшинству сын Ярослава – Святослав. Ему достались Чернигов, Рязань, Муром, а также далёкая Тмутаракань. Черниговский князь Святослаы для управления доставшейся ему огромной территорией прибегал к помощи своих сыновей. Так, в Тмутаракань он направил княжить Глеба. Однако против Глеба выступил его двоюродный брат Ростислав.
Молочный гриб можно использовать для похудения, восстановления микрофлоры, очищения организма