Аналіз картини І.К. Айвазовського «Буря».
Варто також звернути увагу на майстерність у зображенні саме води, моря – те, що було візитною карткою Айвазовського. Художник знайшов дуже точні засоби для зображення величі, міці та краси розбурханої та грізної морської стихії. Тільки великий майстер зміг би так вражаюче легко, буквально на одному диханні, зобразити на полотні кипучий, рухливий і пінистий вир хвиль. Майстерно прописана біло-жовтувата мереживна піна на гребнях хвиль надає полотну особливе урочисте відчуття, а темно-синє, жахливе грозове небо із сірими тяжкими хмарами ще раз підкреслює серйозність та небезпеку цього шторму для невеличких плямок - людей, які збилися докупи на березі або знаходяться на бортах кораблів. Хвилі ніби аж киплять при зіткненні одна з одною, все рухається і змінюється майже у нас на очах. Отже, ця картина Івана Костянтиновича Айвазовського є яскравою перлиною в його багатогранній творчостві, яка посіла поважне місце серед спадщини не тільки російських, а й світових художників. Все своє життя цей митець присвятив зображенню моря; він створив і підняв на велику висоту особливу область пейзажного живопису – маріну, яка до Айвазовського майже не мала своїх представникі в російському мистецтві.